Підписатися на RSS

Виховна діяльність

Клуб інтелектуальних ігор «Вікторія»

«Що? Де? Коли?» ми завжди дивилися всією сім'єю з моменту створення передачі. Захоплювалися Олександром Друзем, Максимом Поташовим, співпереживали темпераментному Равшану Аськерову. Але тоді я і уявити собі не могла, що ця гра стане моєю професією. Пройшло багато років.

У пам'ятному голодному і безгрошовому 1996 році я народила доньку. Від сумних думок відволікали цікаві книги і спроби написати питання для учасників гри “Що? Де? Коли?”. Гуляючи з донькою, я познайомилася з дітьми із сусіднього кварталу і почала їх тренувати. Одного дня до нас приєдналися діти з центру «Гранд-Гіпаніс», Людмила Павлівна Матвієнко запропонувала провести турнір між дитячими садками. Турнір відбувся на території Будинку творчості Заводського району. Брали участь у ньому юні шахісти, діти з найближчих до мого будинку садків і дитячого садка «Гранд-Гіпаніс». Так я познайомилася з викладачем «Гранд-Гіпанісу» Світланою Симборською, яка пізніше зробила дуже багато для розвитку клубу «Вікторія».

Почалися перші тренування. Доводилося читати словники, довідники, енциклопедії. Незабаром в наше місто з Києва приїхала Світлана Тяпіна, яка провела перший чемпіонат Миколаєва по грі «Що? Де? Коли?». Свєті вдалося зібрати представників із усіх ВНЗ міста, познайомити їх між собою і навчити азам гри.

Незабаром у «Вікторії» вже брали участь 6 шкільних команд і дві дорослі. Нами зацікавилася програма «Малек», журналісти якої зняли 5 передач про ігри клубу. Незабаром після цього Л.П. Матвієнко запропонувала мені співпрацювати з вузом і взяла на безкоштовне навчання 6 старшокласників. Маленького Колю Плиганя ми зарахували в перший клас школи “Гіпаніс- Еос”. Талановите маля було улюбленцем всього клубу.

Невдовзі зі школярів ми сформували команду «Ніка». Команду зі студентів і викладачів ВНЗ назвали «Ювентус». Цій команді вдалося отримати Кубок переможця міської Універсіади з рук самого Бориса Бурди.

Команда «Ніка» упродовж 9 років вигравала всі Кубки турнірів, які проходили у місті. Після перших двох перемог Людмила Павлівна пожартувала, що я примушую її купити нову полицю для призів. За 9 років довелося купити шафку, а Кубки підписувати, аби не плутати їх між собою. З часом у клубі з‘явилися команди «Арго», «Шанс», «ТНТ», «Віасмі». Кожна команда могла похвалитися регаліями. «Арго» була 4 рази чемпіоном області зі «Що? Де? Коли?», 3 рази по грі «Брейн-ринг», «Ніка» - чемпіоном із «Брейн-рингу» двічі і 3 рази бронзовою призеркою, «ТНТ» кілька разів побувала у призерках чемпіонату з «Брейн-рингу» і чемпіоном міста Херсона, володарем Кубка «Могилянки» й Універсіади.

Не можна не згадати команду правового факультету «Індикатор», яка зуміла стати володарем Кубка юстиції і змусити всі ВНЗ «поважати» Університет «Україна». Срібною призеркою чемпіонату з гри «Що? Де? Коли?» і чемпіоном цього ж турніру, а також триразовим чемпіоном області з гри «Ерудит-квартет» стала команда «А капела». Вона ж стала бронзовою призеркою України з гри «Ерудит-квартет» і двічі бронзовою призеркою Південної Ліги. «А капела» перемогла у всіх номінаціях фестивалю «Айкьюжные забавы» у 2007 році.

Неодноразовою призеркою шкільних змагань гри «Що? Де? Коли?» і «Брейн-рингу» ставала юна команда «В контакті», яку очолив Микола Плигань, який уже виріс. Він же став опікуном і вірним другом для найменшої команди «Надія», в якій грають діти від 10 до 13 років. Цю команду очолила моя дочка Вікторія, на честь якої і був названий клуб.

А ще в нашому клубі тренуються пенсіонери. За ці роки клуб провів ігри в різних школах міста, 5 фестивалів «Айкьюжные забавы», чемпіонат України з гри «Що? Де? Коли?». Клуб брав участь у спартакіадах журналістів міста. А мені за ці роки вдалося пограти у різних командах і побувати 5 разів чемпіоном області гри «Що? Де? Коли?», 3 рази «Брейн-рингу», 3 рази чемпіоном області «Ерудит-квартету», стати володарем різних Кубків. А головне - виростити багато хороших команд. Можна вважати, що мрія збулася.

Тетяна Макаронова З сайту Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини http://www.mmirl.edu.ua/

Шоу-балет «Ритми серця»

Яскрава хореографія в поєднанні з акробатичними трюками, потужна динаміка, експресивний сплеск емоцій, феєрія звуків — все це шоу-балет «Ритми серця», керівником якого є Руслан Борисов.

Шоу-балет «Ритми серця» був створений на початку 2006 року. Для успішного старту фінансову допомогу і величезну підтримку колективу було надано Управлінням у справах молодіжної політики Миколаївського міськвиконкому. З вересня 2006 року Руслан Борисов став викладати хореографію у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна». Ректор Миколаївського інституту Людмила Павлівна Матвієнко побачила в танцювальному колективі значний потенціал і взяла їх під свою опіку.

Склад учасників балету неодноразово змінювався. Біля витоків створення «Ритмів серця» стояли віртуози акробатичних трюків та майстри з художньої гімнастики. Серед них: Василь Кутузакі — майстер спорту зі стрибкової акробатики, Юлія Чернова та Ірина Роговська — майстри спорту України з художньої гімнастики, Анатолій Заїка — еквілібрист, Вікторія Смолінська та Олексій Далібіга — кандидати в майстри спорту зі спортивної гімнастики.

У жовтні 2006 року відбулися деякі зміни в колективі. Балет поповнився професійними хореографами, в числі яких були: Максим Шпачінскій, Ігор Лазута, Андрій Авраменко, В'ячеслав Соловйов, Анастасія Федоренко, Анжела Кашкадаєва, Олена Свищ і Ярослав Рядінський. На сьогоднішній день шоу-балет «Ритми серця» включає в себе 20 виконавців — студентів Університету «Україна».

Буквально з першого дня свого існування колектив постійно бере участь у міських концертах. Сьогодні «Ритми серця» — один із найяскравіших хореографічних колективів міста Миколаєва. Концерти за участю балету збирають повні зали, зривають овації глядачів.

У 2006 році на VI Міжнародному фестивалі сучасної естрадної авторської пісні пам'яті співака і композитора Миколи Кравченка шоу-балет «Ритми Серця» одержав перше місце в номінації «Хореографія». У тому ж році Народно-демократична ліга молоді визнала «Ритми Серця» кращим хореографічним колективом міста Миколаєва. Численними грамотами та дипломами цей «вердикт» схвалили МДУ ім. В.О. Сухомлинського, УТОГ (організація осіб із вадами слуху), школа моделей «Ю - стар», молодіжна організація «Третій шлях», Управління у справах сім'ї та молоді облдержадміністрації, комп'ютерна академія «ШАГ» та Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Крім того, балет Руслана Борисова користується популярністю не тільки на всій території України, але й поза її межами. На Міжнародному конкурсі таланту та краси GRAN PRI 2007, який проходив у Сімферополі, шоу-балет був удостоєний почесним дипломом лауреата.

«Ритми серця» беруть участь у телевізійних проектах, які транслюються на національних каналах. Шоу-балет тісно співпрацював з популярною командою КВК «Баламутки».

У травні минулого року на Міжнародному конкурсі «Міні-Міс світу», який проходив у Болгарії, колектив виступив разом із представницею України Наталією Будко.

Кожен номер шоу-балету «Ритми серця» — окремий спектакль, який втілив в життя Руслан Борисов — засновник, незмінний керівник, хореограф-постановник і режисер усіх номерів балету.

У 2007 році Руслан Борисов був нагороджений дипломом за значні досягнення перед містом Котовськ. За самовіддану працю, високий професіоналізм отримав перемогу в Першому загальному проекті «Людина року» в номінації «Талант року». У тому ж році на фестивалі, що проходив у місті Несебр (Болгарія), у номінації «Сучасні танці»був удостоєний грамоти за майстерність і артистизм. Слід звернути увагу на те, що фестиваль у Несебрі був представлений тринадцятьма країнами світу і в ньому взяли участь близько трьох тисяч хореографів.

«Ритми серця» — тріумф сучасних танців. Завдяки титанічній праці кожне шоу балету вдається на славу. Однак, Руслан Борисов зізнається, що успіхом колектив зобов'язаний своїм шанувальникам.

Кiлькiсть переглядiв: 798

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.